Педагогічне есе.

Мій внесок у підвищення статусу вчителя.

Я - класний керівник. Потрібно стати ще кимось, крім хорошого вчителя. Найменше, і найбільш можливе - хорошим класним керівником. На моєму рахунку - два вдалих випуска (і вчилися пристойно, і людьми стали порядними). На підтримку цього "статусу" думка моїх гуртківців: "Ваш клас з Вами, як за кам'яною стіною".

Я - рекламіст професії. "До педагогічної справи треба закликати ..." Д.І. Менделєєв. На жаль, ЗМІ формують негативне і байдуже ставлення до системи освіти і до професії вчителя зокрема. Учитель в очах підлітків - це дивак або невдаха. Боріться з цим! Кожен день я граю в профорієнтацію. Дітям та батькам я підношу плюси нашої професії. За свої знання ти отримуєш і зарплату, і моральне задоволення. Школа - це нові знайомства і велике коло спілкування. Робота з дітьми приємна: діти - квіти життя, адже всі жінки люблять дітей, і вас зрозуміють. Це робота в комфортних умовах, з великою кількістю вихідних, короткими передсвятковими днями, канікулами і величезною відпусткою. У процесі роботи розвиваєшся сам плюс спілкування з високоосвіченим колективом. Тебе ніколи не забуде привітати зі святами велика кількість людей, а іноді ще й сюрпризи влаштують.

Я - талановитий організатор. Збирайте навколо себе однодумців, не лінуйтеся створювати творчі групи і семінари (я вела 3 семінари). Створюйте групи в соцмережах. Ставайте членом профспілки, організовуйте колективні творчі справи та корпоративні свята. Фото заходів і свят в Інтернеті стимулюють інтерес до нашої роботи.

Я приваблива блондинка з високим IQ. "Ніхто не молодий після сорока років, але ми можемо бути чарівними в будь-якому віці", - казала Коко Шанель. Додам: вчителі, а правильніше - вчительки зобов'язані виглядати дуже добре! Мені 43, а виглядаю я років на п`ять молодше, доглядаю за собою, тримаю вагу, роблю зачіски та манікюр. Я хвалю, не будучи ханжею, старання учнів будь-яких класів за цікавий зовнішній вигляд, зі смаком підібраний одяг, гарну фізичну форму. Шановні вчителі! Потрібно пам'ятати: наша рука завжди тягнеться спочатку до самої яскравої обгортки цукерки, а потім вже ми думаємо: "Чи сподобається смак?". І ще рідше: "А чи корисна вона?"

Я - щаслива людина. Вранці з приємним хвилюванням я біжу на уроки. Після обіду - гурток Малої академії, мої заняття мовами або засідання у міськраді (я ж депутат і член бюджетної комісії). А ввечері - моя сім'я, мої близькі. Прислів'я говорить: щасливий той, хто вранці поспішає з дому на роботу, а ввечері - з роботи додому. А щасливий учитель - найкращий приклад!